- чхання
- —————————————————————————————чха́ння́іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чхання — чха/ння/, с. Дія за знач. чхати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
фенілдихлорарсин — у, ч. Безбарвна рідина, що діє на верхні дихальні шляхи, викликаючи чхання і кашель … Український тлумачний словник
чхальний — а, е. Стос. до чхання … Український тлумачний словник
чхати — чха/ю, чха/єш, недок. 1) Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). || розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). 2) на кого – що … Український тлумачний словник
чхатися — чха/ється, безос., розм. Про нестримне бажання чхнути, чхати; потяг до чхання … Український тлумачний словник
кыхавка — кы, ж. Пр. Чихання, чхання, нежить … Словник лемківскої говірки